Просвітницькі заняття для учнів 8х-11х класів
Заняття з елементами тренінгу з учнями 9х класів «Профілактика ранніх статевих стосунків, ВІЛ/СНІД в учнівському середовищі.»
Мета: привернення уваги учнівської молоді до власного здоров'я та розвиток умінь і навичок його збереження; пропаганда здорового способу життя; усвідомлення учнями важливої ролі особистої відповідальності при прийнятті рішень.
Завдання:показати мотиви щодо вступу в статеві зносини та можливості їх реалізації іншими способами; сприяти усвідомленню учнями наявності міфів, які перешкоджають здоровій реалізації сексуальності, негативно впливають на репродуктивне здоров’я та необхідності їх розвінчування шляхом надання достовірної інформації ; підвести учнів до розуміння того, що ВІЛ, СНІД, небажана вагітність – це поведінкові ускладнення, запобігти яким можна через формування власних навичок відповідальної поведінки.
План проведення заходу
1. Вправа "Мої очікування"
2. Повідомлення учням теми та мети заняття
3. Вправа "Що ми хочемо отримати від сексуальних взаємин?"
4. Вправа "Особиста відповідальність"
5. Вправа " Історія одного кохання "
6. Вправа "Аргументи "за" і "проти" сексуального дебюту"
7. Вправа "Міфи і факти про сексуальну поведінку"
8. Вправа "Підведення підсумків"
ХІД ЗАХОДУ
1. Вправа "Мої очікування"
Час виконання: 10 хвилин.
Ресурси: стікери (відповідно до кількості учасників), конверт.
2. Повідомлення учням теми та мети заняття
Психолог: "На цій зустрічі ми поговоримо про один зі шляхів передачі ВІЛ/CНІДу – статеві стосунки.
Подумайте, та дайте відповідь на запитання: внаслідок яких причин молоді люди рано починають статеве життя? Що або хто їх до цього спонукає? Яке ваше особисте ставлення до ранніх статевих стосунків? Відповіді запишіть на стікерах, не зазначаючи своє прізвище"
Відповіді учасники складають у загальний конверт.
(Психолог дістає з конверту по одному стікеру та зачитує вголос відповіді учасників.
3. Вправа "Що ми хочемо отримати від сексуальних взаємин?"
Час виконання –20 хвилин.
Ресурси: стікери, картки з написом "Тільки при статевому контакті", "Без статевого контакту".
Психолог говорить, що при прийнятті рішень людина керується певними мотивами, потребами. Це стосується і рішень щодо реалізації власної сексуальності.
Учні отримують по три стікери та завдання: на кожному зі стікерів написати очікування молодої людини від вступу в статеві зносини (чого молодь очікує від сексу).
По закінченню роботи всі стікери з відповідями складають до однієї коробки, перемішують. Кожен з учасників, по черзі, дістає три стікери.
Психолог на два стільці кладе заздалегідь підготовлені картки та запрошує всіх по черзі зачитувати, визначати й коментувати, куди можуть бути віднесені ті чи інші твердження, і відповідно до цього класти їх на один зі стільців.
Запитання для обговорення:
Які висновки можна зробити?
Чому важливо розуміти мотиви вступу в статеві стосунки?
При обговоренні слід звернути увагу учнів на те, що: сексуальна близькість з іншою людиною – не гра і не ритуал переходу у дорослий стан життя; здатність управляти своєю власною сексуальністю – під силу тільки сильним і розсудливим людям, що здатні взяти на себе відповідальність
4. Вправа "Особиста відповідальність"
Час виконання – 10 хвилин.
Правила: психолог промовляє команди. Якщо команда починається зі слів "Я говорю…", то учасники виконують команду, якщо вона без цих слів – не виконують .
Спочатку ведучим є психолог, згодом у цій ролі можуть побувати декілька учасників. В кінці вправи ведучим знову стає вихователь, який після декількох команд промовляє: "Я говорю – дістати ручки" і "Я говорю вам – з’їсти ці ручки".
Запитання для обговорення:
-Чому ви не з’їли ручки?
-Чому ви робили те, що до цього говорив учитель?
- Які висновки ви зробили для себе?
-Від чого залежить, чи будете ви дотримуватись порад, які дають вам інші люди?
- Хто відчуває на собі наслідки прийнятих рішень?
-Чому вправа має назву "Особиста відповідальність"?
5. Вправа " Історія одного кохання "
Час виконання: 10 хвилин.
Ресурси: скотч, фігурки дівчат – жовтого кольору 3 шт., чоловіча фігурка – синього кольору, фігурка закоханих – зеленого кольору, фігурка без статевих ознак червоного кольору.
Психолог розповідає історію.
Це історія про двох юних закоханих (на фліп-чаті кріпиться фігурка закоханих). Вони ваші ровесники – може трохи старші , а може – молодші; живуть недалеко від вас, може навіть на одній вулиці з вами; ви могли зустрічати їх мандруючи вулицями міста. Він і Вона вже давно зустрічаються, вони закохані. Він – з заможної благополучної родини, закінчує престижну школу, мріє стати юристом. Вона – сучасна дівчина, мріє вийти за Нього заміж. Вони ведуть здоровий спосіб життя – не палять, не вживають алкоголь, хіба деколи з друзями келих вина.
Вона незаймана, але Вона прийняла рішення – Це станеться сьогодні! Вони будуть Кохатися! Він також давно про це мріє. Але...
В нього Це вже колись було, давно, він майже забув... Та, інша...(над фігуркою закоханого хлопця оповідач чіпляє фігурку дівчини). Він думав, що це кохання на все життя. Виявилось – помилився, адже людське життя таке довге для одного кохання... Цікаво, де та, Інша, тепер?
Він у неї був не перший – колись вона спробувала Це через цікавість, з малознайомим хлопцем, під час якоїсь вечірки (над фігуркою дівчини закріплюється чоловіча фігурка). Цікаво - хто був той хлопець?
Він. Він був відомий серцеїд, "колекціонер" дівочих сердець, і не тільки... Скільки дівочих мрій він зруйнував... (над чоловічою фігуркою закріплюються дві фігурки дівчат). А хто були вони? Чи було Це для них вперше?
- Чи був він у них єдиний?
Ніхто не знає, що одна з них мала контакт... (над одною з фігурок дівчини фіксується червона фігурка без статевих ознак, червоного кольору). Ми не знаємо причину коли і як це сталось з нею. Вони всі ще не знають....
Сьогодні вона прийняла рішення - рішення, яке може змінити все її життя, зруйнувати мрії. Але, вона про це не думає, бо закохана, довіряє йому, впевнена в ньому.
Кого звинуватять вони колись? Один одного? Кожен сам себе - за поспіх та необережність? Де знайти винного? Що це змінить?
Обговорення оповідання.
6. Вправа "Аргументи "за" і "проти" сексуального дебюту"
Час проведення – 20 хвилин
Ресурси: ватман, маркери.
Вихователь об’єднує учасників у мікрогрупи і пропонує обговорити позитивні та негативні сторони початку статевого життя для підлітка 15-16 років.
Час виконання: 10 хвилин.
Результати обговорення у мікрогрупах виносяться на загал; фіксуються на ватмані. Вихователь може доповнювати коментар учасників, підводить підсумки.
Наскільки дорослою повинна бути людина, щоб вступити в інтимні стосунки?
Чи має яке-небудь значення для сексу вік?
Безумовно, має. Існує ряд об’єктивних причин, внаслідок яких небажано вступати в статеві зв’язки у ранньому віці, а саме: Фізіологічні, медичні. Рання статева активність значно збільшує ймовірність інфікування ІППСШ і ВІЛ/СНІД, не виключена також можливість небажаної вагітності.
Соціальні. Людина живе серед людей, і хоче вона того, чи ні, але їй доводиться дотримуватися певних норм поведінки. Навіщо створювати собі труднощі, а потім витрачати чимало сил на їх подолання, якщо можна цю дорогоцінну енергію витратити з набагато більшою для себе користю, що не менш цінно ( у порівнянні з сексом) для життя людини.
Емоційні. Щоб розібратися у своїх сексуальних відчуттях і цінностях, необхідно чимало часу (навіть дорослі люди зазнають в цьому труднощів). Підлітки ж тільки починають пізнавати себе, тому не варто поспішати.
7. Вправа "Міфи і факти про сексуальну поведінку"
Час виконання – 30 хвилин.
Ресурси: три таблички з написами "Так", "Ні", "Не впевнений".
При прийнятті рішень щодо реалізації сексуальності людина може спиратись на недостовірну інформацію (міфи), що у свою чергу може негативно впливати на її сексуальну поведінку, здоров’я. При прийнятті рішень важливо, щоб інформація якою ви володієте, була достовірною. Вихователь розташовує в різних місцях кімнати три таблички з написами. Учасникам групи послідовно пропонуються суперечливі висловлювання, які стосуються теми сексуальності. Учасникам необхідно стати біля відповідної таблички згідно з їх переконаннями. Кожна утворена група аргументує своє переконання.
Приклади висловлювань
Більшість підлітків мають статеві зносини ще до закінчення школи (МІФ)
Багато підлітків не мають статеві відносин до закінчення школи, вони утримуються від статевого життя.
Щоб бути популярним серед своїх друзів, дівчині не обов’язково вести статеве життя (ФАКТ)
Дівчата хочуть сексу так само, як і юнаки, але для збереження репутації мусять говорити "Ні" (МІФ)
Формування статевого потягу проходить по різному у юнаків і дівчат. У дівчат є потреба у реалізації платонічного та еротичного лібідо. До потреби реалізації сексуального лібідо дівчата підходять набагато пізніше, ніж юнаки.
Хлопець може бути справжнім чоловіком, навіть якщо він цнотливий (ФАКТ).
Чоловік має право примусити дівчину до статевих стосунків, якщо він знаходиться в стані сильного сексуального збудження (це не тільки МІФ, а й, згідно чинного законодавства України, секс з примусу вважається зґвалтуванням, і цей злочин передбачає карне покарання).
Утримання – єдиний 100 %-ий метод контрацепції (ФАКТ)
З першого разу дівчата ніколи не вагітніють (МІФ)
Кожен хлопець хотів би мати дружиною незайману дівчину
Незважаючи на те, що дівчина вже вступала в статевий контакт, вона може відмовитись від цього в майбутньому (ФАКТ).
8. Вправа "Підведення підсумків"
Час виконання: 10 хвилин.
Ресурси: стікери, конверт.
Учасники отримують стікери. Завдання: напишіть ваші враження від заняття; чи змінилась ваша думка про ранні статеві стосунки протягом заняття; яку інформацію з даної теми ви хотіли би отримати додатково.
Стікери складають в конверт. По бажанню учнів вихователь зачитує отримані відповіді.
Заняття з елементами тренінгу:
«ВІЛ. СНІД»
Мета : збагатити знання учнів про ВІЛ, СНІД, історію їх виникнення, шляхи передачі та засоби запобігання інфікуванню. Формувати толерантне ставлення до ВІЛ – інфікованих.
Час проведення 1,5 години.
Хід заняття :
1. Вступ. Знайомство. Повідомлення теми, мети заняття.
2. Знайомство. Вправа «Мене звуть…, але мені подобається, коли мене називають…»
3. Прийняття правил роботи групи.
4. Очікування учасників. На ватмані намальовано пісочний годинник. На стікерах учні записують, чого вони очікують від заняття і прикріплюють у верхній частині пісочного годинника.
5. Вправа « Оцінка рівня поінформованості». Мозковий штурм « Що таке ВІЛ. СНІД ?»
Учасникам пропонують відповісти на запитання « що таке ВІЛ. СНІД ?».Усі варіанти відповідей записуються на великому аркуші паперу.
6. Гра «Гуффі».
Мета: актуалізація проблеми.
Учасникам пропонують погратися в гру, головною фігурою якої є Гуффі – мовчазна фігура. Усім пропонують заплющити очі й рухатись у будь-якому напряму. Під час зіткнення з іншими запитувати: «Ти Гуффі?». Якщо ця людина не Гуффі, вона відповідає: «Ні». Якщо людина - Гуффі, вона мовчить, а той, хто її торкнувся, ніби приклеюється і теж стає Гуффі. Гуффі на початку гри призначає тренер.
Гра триває доти, доки вся група не збереться разом. Звертають увагу на те, що незручно рухатись із заплющеними очима, тобто не володіючи інформацією
7. Інформаційний блок «ВІЛ. СНІД.»
СНІД – одна з найболючіших проблем сьогодення. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано 1981р. у США. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою. У Франції, тільки-но з’явились перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом ученого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення. За два роки було з’ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм.
Уперше ВІЛ виявили та ідентифікували у 1983р. французькі вчені на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, який спричиняє СНІД, повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров’я на чолі з Робертом Галлю.
ВІЛ- це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІДу.
Як уже зазначалося, СНІД- це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, спричинена вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. ВІЛ, як і інші віруси, є мікроорганізмом, який неможливо побачити за допомогою звичайного мікроскопа. Для своєї життєдіяльності вірус має проникнути в живу клітину (у разі ВІЛ – імунну клітину людини).
Віруси, зокрема ВІЛ , виявляють за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус з’являється в організмі, імунна система починає виробляти в імунних клітинах специфічні білки – антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція. Але слід знати, що з моменту проникнення ВІЛ в організм проходить від 2 до 12 тижнів, упродовж яких організм продукує достатню кількість антитіл, аби їх можна було виявити в крові. У цей період (його ще називають «вікно») вірус неможливо виявити в організмі, оскільки він ще не накопичився в достатній кількості. Тому людям, які проходять тестування на ВІЛ, рекомендують за наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.
8.Розподіл на групи.
Кожен учасник отримує частину розрізаної картинки. За командою тренера необхідно знайти інші частини картинки та скласти їх в єдине ціле. Утворюється три групи.
9.Вправа «Конференція».
За декілька днів до тренінгу учні отримали інформацію про шляхи передачі ВІЛ, симптоми ВІЛ та СНІДу, стадії їх розвитку.
Групам роздають аркуші з інформацією за темами: «Шляхи передачі ВІЛ», «ВІЛ не передається», «Симптоми ВІЛ, СНІДу та стадії їх розвитку». Учням пропонується подати інформацію у вигляді рекламного плакату.
Після виготовлення плакатів учні захищають роботи.
10. Вправа «Вірю – не вірю» ( міфи і факти про ВІЛ).
Мета: отримати інформацію про міфи, які існують серед молоді щодо проблеми ВІЛ.
Кімнату умовно ділять на дві частини. Учасникам пропонують, слухаючи твердження, ставати на той бік кімнати, де знаходиться картка «Вірю» або «Не вірю».
1. ВІЛ – це вірус, спричинений СНІД.
2. Можна заразитися ВІЛ, випивши зі склянки, якою користувався ВІЛ -інфікований .
3. ВІЛ передається дружнім поцілунком.
4. Можна заразитися ВІЛ під час переливання неперевіреної крові.
5. Людина-носій ВІЛ може заразити свого статевого партнера.
6. Вживання алкоголю може підвищити ризик зараження ВІЛ.
7. Комарі можуть бути носіями ВІЛ.
8. Використання одноразових шприців може захистити від ВІЛ/СНІД.
9. Можна заразитися ВІЛ через сидіння на унітазі.
10. Більшість людей, інфікованих ВІЛ, становлять загрозу для суспільства.
11. ВІЛ – кінцева стадія захворювання на СНІД.
12. СНІД – це респіраторна хвороба (простуда).
11. Альтернативна гра. Створення лозунгів « Це стосується кожного»
( по групах).
12 Вправа «Підтримка».
Мета: показати важливість підтримки.
Учасникам пропонують стати в коло один за одним. Дають завдання сісти на коліна учаснику , який знаходиться позаду. Якщо дії учасників злагоджені, кожен вільно виконує це завдання. Увагу акцентують на важливості взаємної підтримки.
13.Вправа «Стілець».
Мета: показати способи відстоювання власних інтересів.
Учень сідає на стілець, Група повинна вмовити його пересісти на інше місце будь – якими способами, але без застосування фізичної сили.
14.Вправа «Ступінь ризику».
Мета: Закріпити отриману інформацію за рахунок власної оцінки ризику зараження ВІЛ – інфекцією при різних формах статевої близькості та побутових контактах.
На підлозі накреслено лінію – «лінія РИЗИКУ». На одному її кінці розташовується картка з написом «Високий ризик», на іншому – «Ризик відсутній», картка з написом «Невисокий ризик» розміщується ближче до середини лінії.
Кожен учасник отримує картку з ситуацією контакту з ВІЛ – інфікованою людиною : поцілунок в щоку, догляд за хворим на СНІД, ін’єкція в лікарні, укус комара, багаточисленні статеві стосунки, статеве життя у шлюбі, проколювання вух, пірсинг, проживання в одній кімнаті з ВІЛ – інфікованим, користування чужою зубною щіткою, нанесення татуювання, плавання в басейні, обійми з хворим на СНІД, статевий контакт з вживанням наркотиків, глибокий поцілунок.
Кожен учасник по черзі зачитує напис на своїй картці і ставить її на ту частину «лінії РИЗИКУ», яка, на його думку, найбільш точно відображає ступінь ризику зараження ВІЛ, охарактеризованим написом на його картці. Обговорюються помилки. Будується правильна «лінія - РИЗИКУ».
15. Притча «Про морську зірку».
« Якось одна людина йшла вздовж берега моря. Вона помітила, що за ніч на берег море викинуло величезну кількість морських зірок і равликів.
Удалині вона побачила, як хтось танцює на пляжі. Здивована тим, що хтось так дивно радіє життю, людина підійшла ближче.
Людина побачила, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морських зірок і кидала їх у море. Від подиву людина на мить зупинилася, а потім запитала: «Навіщо ти кидаєш у море морських зірок?» «Якщо я залишу їх на березі, - відповіла дівчинка, - сонце висушить їх і вони вмруть. Я кидаю їх у море, тому що хочу, щоб вони жили.»
Людина замислилася, вражена словами дівчинки, але потім, згадавши, скільки миль морського узбережжя вона пройшла, вигукнула: «Та ж їх, цих зірок, тут, на березі, мільярди! Що ти можеш змінити?»
Дівчинка на хвилину замислилася, а потім повільно нахилилася, підняла ще одну зірку і кинула її у море. Потім повернулася до людини і, усміхнувшись, сказала: «Можливо, ви й праві, але саме для цієї зірочки я змінила життя.»
Я сподіваюся, що ви своїм теплом, співчуттям та підтримкою зможете змінити життя інших людей на краще. І навіть якщо це буде життя однієї людини – це вже велика справа. Будьмо, як сонце, яке світить і для здорових і для хворих на ВІЛ, тобто для всіх.
16. Гра «Скала».
Мета: дати можливість кожному відчути важливість і необхідність підтримки
На підлозі накреслено пряму лінію. Уздовж неї на відстані 0,5 м вишиковуються один за одним учасники тренінгу, вони – «скала». По лінії, від початку до кінця, повинен пройти доброволець. Учасники «скали» можуть або надати допомогу, або зіштовхнути добровольця з лінії. Пройти повинен кожен учасник групи.
17.Вправа «Вінок побажань».
Учасники стають у коло один за одним. Поклавши руку на плече тому, хто стоїть попереду, необхідно щось йому побажати.
Толерантність – основа миру та взаєморозуміння
«Любов виникає з любові: коли хочу,
щоб мене любили, я сам перший люблю»
Григорій Сковорода
Ці слова виражають актуальну проблему сьогодення: проблему взаєморозуміння.
1.Правила роботи у групі.
2.Очікування.
3. Інформаційне повідомлення.
Толерантність передбачає всього лише нормальні цивілізовані стосунки між людьми, усвідомлення того, що світ і соціальне середовище багатомірні, а, отже, і погляди на цей світ різні, вони не можуть і не повинні зводитися до одноманітності або бути на чиюсь користь.
Старше покоління та й люди середнього віку добре пам’ятають, що ще років 15-20 тому ніде не чутно було слова «толерантність», його тоді майже не вживали. Хоча це слово досить старе і означало колись «терпіння». Сьогодні все інакше – це слово постійно на слуху, на вустах.
З кожним днем світ жорстокішає. Непоодинокими стають акти нетерпимості, насильства, тероризму, агресивного націоналізму, расизму, антисемітизму та дискримінації щодо національних, етнічних, релігійних і мовних меншин, біженців, робітників-мігрантів, іммігрантів та соціально найменш захищених груп у суспільстві. Почастішали також акти насильства та залякування щодо окремих осіб, які реалізують своє право на свободу думки і висловлювання переконань. Спостерігається зростання сепаратизму та екстремізму. Особливо це становить загрозу дитячому та молодіжному середовищу, оскільки в цьому віці психіка ще не зміцнилася, в дитини відсутній життєвий досвід. Не завжди діти можуть відрізнити, які моральні цінності їм нав’язують. Взаємна нетерпимість, злоба, агресивність все частіше притаманні дитячому та молодіжному середовищу. Значною мірою в цьому винні засоби масової інформації та соціальне оточення дітей та підлітків.
3. Вправа Лінійка (5 хв.)
Мета: усвідомлення толерантної і не толерантної особистості.
Психолог: Давайте подивимось, як ви розумієте слово толерантність.
Біля дверей класу станьте ті, хто вважає, що для толерантної особистості характерно неприйняття, відторгнення інших, переконання, що його погляди, традиції його країни є кращими інших. А біля вікна станьте ті, хто вважає, що для толерантної особистості необхідним є абсолютне прийняття чужої думки і відмова від своєї думки, від своїх традицій. Ви можете зайняти і проміжну позицію, або наблизитись до однієї з груп.
Правильно розмістились ті, хто став посередині, але ближче до вікна. Воно означає, що толерантна особистість має свою думку і може її відстоювати, але з повагою відноситься до інших думок.
Після того, як всі розмістилися варто запитати кожного про причину його вибору.
4. Толерантність потреба сьогодення (повідомлення)
Насамперед хочу розповісти чудову китайську притчу про добру сім'ю, в якій більше 100 осіб жили разом мирно і дружно, без сварок і суперечок. Правитель країни позаздрив такій злагоді і спеціально приїхав дізнатись, в чому ж тут секрет. Старійшина всього роду довго щось писав на папері, а потім віддав його правителю. На аркуші було лише три слова: любов, терпіння, прощення. «І це все?»,–здивувався правитель. «Так,–відповів старійшина,– але сто разів любов, сто разів терпіння, сто разів прощення».
Що ж означає слово "толерантність"?
Давайте разом спробуємо визначити основні риси толерантності, з’ясуємо хто і як хто з розуміє це слово.
5. Перегляд презентації «Толерантність»(5 хв.)
У перекладі на українську мову це - терпимість. Терпимість до чогось своєрідного, істотно інакшого - чиєїсь думки, позиції, переконань. Це досить містке та глибоке поняття. Воно торкається і міжнародних відносин, і діалогу культур, і міжетнічних та міжконфесійних взаємин, і культури світу.
Головне що ми повинні з вами зрозуміти що - Толерантність – не поступливість чи примха. Можна бути байдужим до всього, не реагувати на чужі проблеми але толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
У II столітті в Римській імперії правив імператор Марк Аврелій. Він постійно вів війни і разом з тим був філософом. Вважав, що перед обличчям світового закону всі люди рівні – вільні і раби, греки і варвари, чоловіки і жінки. Марку Аврелію належить ряд висловлювань. Прошу подумати над деякими з них:
«Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає»,
«Найкращий спосіб помсти – не відповідати злом на зло».
6. Діагностика «Що означає бути толерантним» (10 хв)
Мета: допомогти учням проаналізувати наявність у себе рис толерантної особистості.
Учасникам роздають анкети з рисами толерантної особистості. Такий же набір рис написано на плакаті. За результатами всіх анкет формуються визначення групою толерантної особистості.
Анкета «Риси толерантної особистості»
| |||
Риси толерантної особистості
|
Риси, які у мене є
|
3 головні риси толерантної особистості
|
Уявлення групи про толерантну особистість
|
Інтерес до людей
| |||
Уміння слухати
| |||
Емпатія
| |||
Терпимість
| |||
Альтруїзм
| |||
Тактовність
| |||
Почуття гумору
| |||
Повага до інших
| |||
Відмова від тиску та насильства
| |||
Визнання прав інших
| |||
Прийняття інших такими, які вони є
| |||
Взаєморозуміння
| |||
7. Міні- лекція «Основні визначення та історичні витоки толерантності»
На жаль, протиріччя, сутички, конфлікти та війни супроводжують людство з перших кроків його існування. За 50 віків, за підрахунками вчених, відбулося приблизно 14500 воєн (за останні 50 – 200 воєн). За всю свою історію людство мало лише 300 «мирних років». Якщо весь час існування людства прийняти за добу (24 год.), то ці мирні роки складуть у ній лише 6,5 секунди. Людство витратило на конфлікти величезні кошти і заплатило мільйони життів.
8. Вправа «Корзинка (10 хв.)
Мета: робота с понятям "толерантність" за допомогою асоціативного ряду; розвиток фантазії, творчого мислення.
Матеріали: корзинка з дрібними предметами (наприклад, іграшками из "кіндер-сюрпризів", значками і т. п.). Кількість предметів має перевищувати кількість учасників групи.
Проведення: Ведучий проходить по кругу с корзинкою, в якій знаходяться разні дрібні предмети. Учасники, не заглядаючи в корзинку, беруть якийсь предмет. Коли всі готові,
Ведучий пропонує кожному знайти зв'язок між цим предметом і поняттям толерантності. Розповідь розпочинає учасник, першим отримавший іграшку. Наприклад : "Мені дістався мячик. Він нагадує мені земну кулю. Думаю, що толерантність має поширитись по всьому світі ".
9. Вправа «Пустіть мене в коло» (5хв)
Ведучий попереджає про те, що зараз відбудеться своєрідний «практикум» з толерантності.Із групи вибирається людина (бажано лідер, загальний улюбленець). Йому повідомляють про те, що він повинен у будь-який спосіб — хитрістю, лестощами, підкупом, обманом, силою, а може, використовуючи дружні зв'язки,— дістатися середини кола. В цей час група береться за руки, утворюючи замкнуте коло. Решта учасників не повинні пускати в коло вибрану людину. Гра триває доти, доки вибраний не пробереться в коло або не вичерпає всі можливості для цього.
Після цього обов'язково проводиться рефлексія. Для цього учням пропонується відповісти на такі запитання:
- Як відчував себе вибраний?
- Чи важко йому було знаходитися поза колом?
- Який спосіб йому здавався найдієвішим?
- Якби гра починалася спочатку, чи погодився б він знов знаходитися поза колом?
- Які почуття переживали учні в колі?
- Чому?
- Чи хотілося впустити вигнаного в коло?
- Чому?
- Хотілося б побувати на його місці?
- Які асоціації викликала ця гра?
- Чи існують подібні ситуації в реальному житті?
- Як виникають такі ситуації і що з ними можна зробити?
- Чому ви послухалися ведучих (не пускали однокласника в коло)?
- Як ви вважаєте, навіщо ми провели цю гру?
Після проведення цих вправ або однієї з них (виходячи із ситуації в групі) самі учні відповідно до порушених проблем і викликаних ними відчуттів проводять письмову рефлексію (можна вибрати найцікавіші думки і помістити їх у газету).Це надасть можливість учням почути різні думки, подивитися на вправи очима іншого.
10.Вправа «Товариський суд» (10 хв) ( робота в групах)
Мета: тренувати учасників вирішувати конфліктні ситуації за принципом толерантності.Учасникам пропонуються проблемні ситуації для обговорення в підгрупах. Група відіграє роль товариського суду, який повинен винести «вирок» ситуації. Потім усі учасники тренінгу обговорюють, чи був цей «суд» толерантним, і чи можна бути толерантним у цій ситуації.
Ситуацій
1. В одному зі старших класів школи, де навчаються представники різних національностей, склалася конфліктна ситуація: побилися хлопчики. Причиною бійки стало й «національне питання». Дорослі — педагоги й батьки — зайняли різні позиції щодо учасників і причин інциденту. Оскільки конфлікт набув розголосу, й батьки «потерпілого» хлопчика вважають себе і свою дитину скривдженими, вони подали до суду прохання про компенсації фізичного й морального збитку.
Яке рішення прийняв товариський суд?
2. В одній із загальноосвітніх шкіл спалахнув конфлікт через те, що на навчання у 2-й клас батьки привели дитину хвору на синдром Дауна. Батьки класу пішли з клопотанням до директора школи про те, щоб хвору дитину забрали з класу, де навчаються їх діти. Мотивуючи свою поведінку тим, що такі діти не повинні навчатися у загальній школі. Думки батьків та педагогів розділилися.
Яке рішення прийняв товариський суд?
3. У дитячому оздоровчому таборі проходила зміна для дітей-інвалідів «Повір у себе!». Поруч, у цьому ж таборі, відбувалися заняття школи для обдарованих дітей. Одну з «обдарованих» дівчаток батьки забрали з табору, висуваючи претензії керівництву табору за те, що дівчинка одержала психологічну травму, оскільки щодня бачила хворих дітей. Вони вимагали покарати винних, які не вжили заходів для того, щоб захистити групи дітей одну від іншої, і навіть не повідомили батьків про таке «небезпечне» сусідство.
Яке рішення прийняв товариський суд?
Зараз нам потрібна ваша допомога, дорогі учасники. У нас є квітка «толерантність», але вона без пелюсток. Завдання для вас: заповнити пелюстки синонімами та рисами толерантності. (Мудрість, чуйність, доброзичливість, відповідальність, терпимість, взаємоповага, об’єктивність, небайдужість, людяність, взаєморозуміння).
11.Гра «Квітка «Толерантність»
Толерантність включає в себе і глибокі правові засади. Без терпимості, врахування інтересів одне одного, без рівноправності народів, їхніх культур неможливий розвиток, прогрес цивілізації.
12. Підведення підсумків.
Немає коментарів:
Дописати коментар