Батькам на допомогу:

Коли ти думав, що я не дивлюсь...

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти повісив мій перший малюнок на стіну, i я захотів намалювати ще один.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти годуєш бездомного котика, i я подумав, що добре піклуватися про тварин.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти печеш мій улюблений пиpiг, i я зрозумів, що навіть мале може бути особливим.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я чув як ти молився, i я пoвipив в те, що існує Бог, з яким можна поговорити будь-коли.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я відчув, як ти поцілував мене перед сном, i я відчув, що мене люблять.

 Коли ти думав що я не дивлюсь, я побачив, як сльози капали з твоїх очей, i я зрозумів, що іноді буває боляче, й це нормально – плакати.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що тебе турбує моє життя, i я захотів стати тим, ким маю стати.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь, я дивився … та захотів подякувати Toбi за все те, що ти робив, коли думав, що я не дивлюся.

 Коли ти думав, що я не дивлюсь...

 (Автор невідомий)

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ,

                                 ДІТИ ЯКИХ СТОЯТЬ НА ПОРОЗІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Ваша власна поведінка — найвирішальніша річ. Ви думає­те, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її? Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. А.С.Макаренко Доросла людина повинна бути не «господарем», головою, яка все знає і у всьому має ра­цію, а товаришем, який разом із дитиною пізнає істину і відрізняється від дитини лише тим, що доросліший і досвідче­ніший. Г.Пилипчук 1. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона ваша рідна.  2. Головне новоутворення

підліткового періоду ,— відкриття своєї індивідуаль­ності, свого «Я». 3. У цей час починається перебудова організму — ди­тина стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій, виникають конфлі­кти з ровесниками, бунт про­ти батьків. 4. У дітей настає криза, пов'язана з бажанням здобу­ти самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з'яв­ляється страх перед невідо­мим дорослим життям. 5. Зростає дух незалеж­ності, який впливає на сто­сунки підлітка в сім'ї, у школі. 6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю по­єднується зі зростанням само- контролю й початком свідо­-

мого самовиховання. 7. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним. 8. Дитина має підвищений рівень тривожності. 9. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому бать­кам не слід залишати своїх дітей без нагляду. 10. Розширюється коло спілкування. 11. Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності. 12. З'являються нові авто­ритети. 13. Недоліки й супереч­ності в поведінці близьких і старших сприймаються гос­тро й хворобливо. 14. У батьках підлітки хо­чуть бачити друзів і порад­ників, а не диктаторів.

Батькам про права дитини

      Всі люди на Землі мають рівні права та свободи - ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.

     Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права! Права дитини закріплені       Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. Конвенція про права дитини набула чинності для України з 27 вересня 1991 року.

Кожна дитина має право:

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

- на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд;

- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання;

- на захист від будь-якого покарання;

- на захист від сексуальних домагань;

- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

- на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

- на свободу думки, совісті, віросповідання;

- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції

Права дитини порушуються

- коли не забезпечена її безпека  життя та здоров’я;

- коли її потреби ігноруються;

- коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;

- коли порушується недоторканість дитини;

- коли дитину ізолюють;

- коли дитину залякують;

- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення;

- коли вона вільно не може висловлювати свої думки і почуття;

- коли її особисті речі не є недоторканими;

- коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами;

- коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей.

ДІТИ В СУСПІЛЬСТВІ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ.   ДІТИ, ПРАВА ЯКИХ ПОРУШУЮТЬ, ЧАСТО СТАЮТЬ СОЦІАЛЬНО І ПСИХОЛОГІЧНО ДЕЗАДАПТОВАНИМИ.

                           Як реагує дитина на порушення прав.

- Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.). Її турбує особиста безпека і любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої, може втекти з дому. Може приймати наркотики або алкоголь. Може робити спроби суїциду (замах на своє життя).

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

- Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

- Забезпечити її фізичну безпеку.

- Навчити її казати "Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

- Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.

- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.

- Пам’ятати про її вік та проте, що вона має особистості особливості.

- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

- Залучати дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися.